Переклад Рильського - неймовірний! Дотримана стилістика середньовічного оповідання, дуже приємна мова - прямо відчуваєш, ніби відкриваєш портал в далеке минуле.

Сама історія звісно досить архаїчна. Це справжній лицарський роман з королями і королевами, драконом і велетнем, зі зрадами та інтригами, і звісно ж, з коханням.

До цього кохання в мене виникло багато питань. В першу чергу, воно має магічну природу, Трістан та Ізольда не стали б такі повʼязані, якби не фатальна випадковість. Але я так і не зрозуміла, чому вони просто не втекли разом далеко-далеко, а наражали себе на постійні страждання.

Сюжет досить бурхливий, бо Трістан мотається туди-сюди між Британією та Францією просто незліченну кількість разів, кожен раз маючи на те "вагомі" причини: чи-то королівські накази, чи то бажання покинути Ізольду, а потім нестримна жага знову до неї повернутися. І всі ці зустрічі оповиті пригодами та ворогами, що чинять опір їх коханню.

Однак, я все рівно рада, що закрила цю прогалину і тепер знайома з цією класичною історією набагато ближче.