Український кайдан.
Де: криза виховання, патріархальності, чоловіче/жіноче, звичаї нашого народу, туга в піснях народних, многоціннеє перло мови.
Завершення мені здалося трохи змазаним — так наче авторка вирішила якісь їй видимі задачі й утратила інтерес до процесу, але виклад до кульмінації був таким щільним і таким тужним (я кілька разів змушений був брати павзу — таке письмо настрій навіює добре, тільки настрій цей не на щодень), що, коли дійшло до розв'яки, я відчув полегшення — так уже стало шкода центральну фігуру оповіді, для якої не було жодного іншого виходу. та й бути не могло.

З такого оповідання хороший видавець-упорядник може зробити цілий проект з лячними переказками різних авторів. І я напишу. Чим я не Анджела Картер?