5 за роман і 2.5 за переклад (it was ok, but it could be better than ok).

Дивовижний світ, одночасно схожий на наш і дуже відмінний.
Головний герой—науковець. Світ, у якому наука та магія тісно переплітаються, роботи програмуються перфокартами, а з людьми обіч працюють водяники, хепрі (істоти з людськими тілами і комашиними головами), люди-кактуси. Є штучні мутанти—пороблені. В небі над містом-державою Новий Кробузон літають вірми, а ще десь є ґаруди.
М'євіль дуже ретельно описує цей світ, таке враження, наче йому є що розповісти про кожен провулок.
Можна сказати, що сюжет розгортається навколо порятунку світу, однак він дається дуже нелегко—герої ні разу не білі й не пухнасті.

Що стосується українського видання, є за що критикувати—від зовнішнього вигляду до тексту.
Обкладинка чіпляє, але якщо придивитись, можна побачити недбалість у виконанні, а з першого розділу стає ясно, що ілюстрації не відповідають опису персонажів (М'євіль—надзвичайно ретельний).
Обсяг книжки—грубий том. Полегшений папір це великий плюс, але а) рядок трохи задовгий, і б) шрифт! Серйозно, зараз можна вибрати з цілого ряду доступних шрифтів із нормальною кирилкою (очі лізуть на лоба при кожній зустрічі з ґ).
І переклад. Він яскравий, актуалізує купу лексики, але часом її буває забагато. На кожні 5 сторінок припадає якийсь кострубатий пасаж а-ля:
«Двоє вартових наблизилися до цієї незрозумілої латки простору й завмерли. Айзек разом з Яґареком саме тягли неохопно велику лаву, приготувавшись швиргонути її в нападників. Обидва помітили дивну з'яву і завмерли»(с. 315).
Хоча як комплекс текст цілий, самостійний, стилістично він дуже й дуже нерівний.
Не знаю, робочого пояснення, чому саме так, хто недотиснув—перекладачки Дар′я Беззадіна і Наталія Сліпенко, чи редактор—у мене немає.
Я не раз думав, що вчитаюсь, але так і не звик до цього тексту.
Власні назви натомість влучні. Прямо все сподобалося.
Сказати «шкодую, що не прочитав в оригіналі» заважає тільки любов до українського слова.

Раджу тим, хто любить темне міське фентезі і екзотичну українську лексику.
(Якщо можете, читайте англійською)

UPD: лайка! забув про це одразу написати.
Якщо вже переклад рясніє хемією та іншими дивними з'явами, дуже дивно, що вся лайка зводиться до одинокого, як гудок на бані, «блядь», там де (припускаю, на місці fuck) могли би бути срака, дідько та бісова ковінька.