Я щойно дочитав останні авторські коментарі і не здатний написати щось розумніше за те, що я в повному захваті. Сюжети першого тому було використано в геніальній екранізації 1995 року, де все виглядає «серйознішим». А тут багато суто мангових візуальних елементів. Динаміка теж зовсім інша.
Бато душка, Тоґуса ньюб. Сцена з медсестричками, як можна дізнатись із коментарів — не лише поклик серця, а й детермінований технологіями підробіток ))

Сподіваюсь ще перечитати кілька разів.