Безсумнівно, найнудніша книжка 2016, а заодно і пари попередніх років. Не без кумедних моментів (як-от передача діалекту), але вони губляться серед каталогу «де був і шо кушав Д.Б.» — нині б це був популярний youtube-канал, мабуть. Я підзабув, яка була екранізація (пісня була прикольна, мотив не забувся), але книжка і фільм доповнюють реальності одна одної. Тобто якщо в фільмі принаймні не так випирає образ вищої білої британської раси, яка покоряє ресторани, негрів (negro) і жінок (negresse), то в книжці немає захопливого екшену.
Словом, якщо я ще візьмусь читати бондіану, це буде не скоро.
(Рекорд Вальтера Скотта не побито, але це був достойний претендент.)