Дуже багато очікувала від цієї книги, бо задумка звучить дуже чудово: Австро-Угорська імперія початку ХХ століття, гарні локації, міфічні істоти, команда відчайдушних людей з сумними передісторіями, трошки алхімії та битва за соціальну та політичну рівність. В теорії має бути захопливо, особливо як для сучасного українського фентезі. Але на жаль теорії недостатньо. Вирішила що позначу усі (які пригадаю) pros та cons пунктами:

- Основна біль це стиль написання. Після прочитання десь 200 сторінок, я зрозуміла що мені важко концентруватися на написаному, і що мене не затягує, хоча якийсь екшн та розгадки вже почалися. Діалоги якісь не дуже природні, і перенасичені дуже пафосними виразами про сенс життя, соціальну нерівність, політику, та відносини. Ці діалоги важко сприймати як справжні. Я зовсім нічого не підкреслювала, а це багато про що каже