Моє нове відкриття в українській класиці та моя нова любов!

Я давно знаю і не дивуюся, що в українській літературі є стільки прекрасних і різноманітних перлин. Але все ж цей роман став для мене несподіванкою, бо від педантичного науковця і поліглота Кримського я очікувала нудного мудруватого чтива. І це справді текст наповнений безліччю алюзій, цитат, вставних віршів, роздумів про мовні правила, історичних фактів і навіть математичних формул! І при цьому від нього неможливо відірватися, а герої викликають всю палітру емоцій.

Це психологічний роман про пошук гармонії з собою, коли ти надто емпатична та вразлива людина, а ще про різні рівні ідентичності: станової, професійної, сексуальної, національної. Головного героя постійно хочеться обійняти, йому співчуваєш, його розумієш. І ще дивовижно, як цей роман сучасно прочитується, наскільки він актуальний і своїми роздумами про психологічні стани, і про національне питання.

Тепер знайомлюся детальніше із працями та життям Агатангела Кримського і мені дуже подобається)